- школити
- -лю, -лиш, недок., перех.1) розм. Суворо вчити, виховувати; муштрувати.2) спец. Привчати до їзди (коня); об'їжджати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
школити
Смотреть что такое "школити" в других словарях:
школити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
школити — школю, і чколити, лю, Ол. Вчити, виховувати; муштрувати … Словник лемківскої говірки
вишколювати — юю, юєш, недок., ви/школити, лю, лиш, док., перех. Ретельно навчати чогонебудь, прищеплювати певні навики, привчати до дисципліни і т. ін … Український тлумачний словник
школення — я, с. Дія за знач. школити … Український тлумачний словник
виховувати — I = виховати 1) (кого виробляти в когось певні риси характеру, прищеплювати комусь певні знання тощо; навчати когось правил культури поведінки), вирощувати, виростити, плекати, ростити, формувати, виколисувати, виколихувати, виколисати,… … Словник синонімів української мови
учити — I = вчити (кого передавати комусь знання, навички тощо), навчати, навчити; підковувати, підкувати (додатково, посилено навчати / давати спеціяльну підготовку); школити (суворо вчити) II ▶ див. вивчати 1), вивчати 2), наставляти, повчати … Словник синонімів української мови
вишколити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
